Домой / Політика / Ніж у спину: як розгортається шпигунсько-дипломатичний скандал між Україною та Білоруссю

Ніж у спину: як розгортається шпигунсько-дипломатичний скандал між Україною та Білоруссю

Ніж у спину: як розгортається шпигунсько-дипломатичний скандал між Україною та Білоруссю

За останній рік відносини між державами значно погіршилися, і в цьому не можливо не помітити російський слід.

Сьогодні стало відомо, що Україна вислала дипломата посольства Білорусі. За інформацією МЗС, він уже завершив свою роботу і залишив країну. Цей крок виглядає доволі очікуваним через загострення відносин між державами. Виявилося, що усмішки президентів під час зустрічей насправді не свідчать про те, що на дипломатичному рівні все гаразд. Утім – нічого дивного чи неочікуваного.

Занепокоєння щодо позиції офіційного Мінська існувало завжди, зважаючи на доволі теплі стосунки між главою Білорусі Олександром Лукашенком та очільником Кремля Володимиром Путіним. Фактично ні для кого не було таємницею, що Білорусь на міжнародному рівні найперше завжди підтримуватиме країну-агресора, отримуючи взамін матеріальні ресурси.

Попри те, що Мінськ декларує підтримку суверенітету України, на ділі це виглядає дещо викривлено. 2016 року Білорусь голосувала проти резолюції ООН щодо порушення прав людини в Криму російською окупаційною владою. А цьогоріч, за висловом першого віце-спікера Ради Ірини Геращенко, Україна отримала “другого ножа в спину” від цієї країни – білоруси минулого тижня вирішили знову виступити проти кримської резолюції в ООН.

В Мінську – “московскоє время ” і північна погода, пролітає мокрий сніг. В зимову пору перший літак не о 6, а о 5… Але…

Posted by Iryna Gerashchenko on Tuesday, November 14, 2017

Після цього насмішкою виглядали пропозиції від глави МЗС Білорусі Володимира Макея надіслати своїх військових у складі миротворчої місії на Донбас.

Ще в квітні у річницю аварії на Чорнобильській АЕС президент України Петро Порошенко під час зустрічі із Лукашенком голосно заявляв, що отримав “тверде запевнення” від свого колеги: “Ніхто і ніколи не зможе втягнути Білорусь у війну проти України”.

“Ми рідні люди. Ми можемо прийти до вас чи приїхати лише на тракторі – допомогти вам обробляти землю, якщо потрібно. Що ми і робимо – ви допомагаєте нам, наші селяни допомагають вам. Ми будемо працювати лише в ім’я миру. У нас немає іншої мети”, – відповів йому Лукашенко.

Новини по темі:  Саакашвілі оскаржуватиме позбавлення громадянства у суді – адвокат

У липні під час зустрічі глав держав у Києві ми знову почули запевнення, що від Білорусі не слід чекати лиха. Лукашенко вкотре запевняв, що Росія не використає Білорусь для агресії проти України.

 “Ви на нас можете розраховувати, і ми робитимемо все, що можемо, заради миру і стабільності в рідній для нас Україні”, – сказав улітку Лукашенко.

Красиві та пафосні слова лунали на тлі інформації про чергові військові навчання за участі Росії на території Білорусі -“Захід-2017”. Занепокоєння щодо масштабності цих навчань виникали не лише в України, а й в країн НАТО. Уже під час їхнього проведення в Альянсі заявили, що військові заходи двох країн “схожі на підготовку до великої війни”.

“Шпигунські війни”

У вересні стало зрозуміло, що промови Лукашенка є порожніми обіцянками. 24 серпня у Білорусі зник 19-річний українець Павло Гриб. Хлопець поїхав до Гомеля на зустріч з дівчиною, з якою познайомився в соціальних мережах. А потім раптом опинився у слідчому ізоляторі російського міста Краснодар – силовики переконують, що він вмовляв знайому підірвати бомбу на шкільній лінійці у Сочі.

Примітно, що 17-річна жителька міста Сочі в інтерв’ю ТСН зізналась, що справді запросила хлопця до Білорусі. Змусили її це зробити співробітники ФСБ Росії, бо вона також перебуває під слідством.

Відео19-річний Павло Гриб, який напередодні зник у Білорусі, знайшовся в російському СІЗО

У МЗС різко відреагували на це затримання.

“Білорусь на словах веде себе як партнер, а насправді вони ведуть себе зовсім по-іншому”, – заявила тоді заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.

Наразі Гриба судять у Росії і, на жаль, є всі підстави гадати, що Кремль готується зробити з нього свого заручника. Ситуація ускладнена тим, що хлопець є хворим, а українських лікарів до нього не пускають. Попри усі зусилля зовнішньополітичного відомства.

Новини по темі:  Порошенко назвав символічним впровадження безвізу з ЄС напередодні головного свята Росії

17 листопада стало відомо, що в Білорусі затримали кореспондента “Українського радіо – ua:суспільне” Павла Шаройка. За словами дружини журналіста, це сталося ще 25 жовтня, а перед затриманням були проведені обшуки.

У Комітеті держбезпеки Білорусі заявили, що Шаройко причетний до створення агентурної мережі та ведення розвідувальної діяльності у їхній країні. Він нібито сам зізнався, що є співробітником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Після чого Білорусь оголосила радника посольства України у Мінську Ігоря Скворцова персоною нон ґрата.

Тим часом у Міноборони України повідомили, що журналіст раніше справді працював у розвідці, але звільнився 2009 року за станом здоров’я.

ВідеоБілоруські ЗМІ оприлюднили кадри затримання та допиту українського журналіста

“Павло Шаройко проходив службу у ГУР МО України на посаді начальника прес-служби. У 2009 році його було звільнено з військової служби за станом здоров’я. Після звільнення він працював за раніше набутою спеціальністю – журналістом українських ЗМІ, зокрема, кореспондентом на території Республіки Білорусь,” – такою була відповідь оборонного відомства.

20 листопада білоруські спецслужби затримали ще одного громадянина України, який виїхав до Мінська у відрядження. Директор ПАТ “Завод обважнювачів”, що у Донецькій області, Олександр Скиба прибув до Мінська 15 листопада на переговори з місцевим тракторним заводом, де його було затримано. Чоловік вже збирався їхати додому, як раптом подзвонив дружині з незнайомого білоруського номера та повідомив, що його затримано співробітниками КДБ Білорусі.

Після цієї новини українське МЗС звернулося до громадян України із проханням заздалегідь повідомляти про свої поїздки до сусідньої держави консульські відділи у Мінську чи Бресті, щоб ті тримали їх у полі зору.

ВідеоУкраїнцям радять повідомляти про свої поїздки до Білорусі у консульські відділи Мінська чи Бреста

Модель затримання українських громадян дуже схожа на ту, що втілює Росія для захоплення заручників. Так, до прикладу, був заарештований Юрій Солошенко. Екс-гендиректора полтавського оборонного заводу заманив до Москви його давній знайомий – інженера запросили нібито для консультації. Зрештою у РФ Солошенка засудили за “шпигунство”, утримували хворого на рак у в’язницы два роки. 2016 року його разом з ще одним в’язнем Кремля – Геннадієм Афанасьєвим – вдалося виміняти і повернути на Батьківщину.

Новини по темі:  Нардеп із БПП анонсував вихід з фракції

Досі перебуває в російській тюрмі український журналіст Роман Сущенко: його збираються засудити на 20 років за “збір інформації про орієнтовне вторгнення Росії до України”. Кореспондента “Укрінформу” також назвали “шпигуном” після того, як схопили 30 вересня у Москві під час його приватної поїздки до країни.

Реакція української влади

У МЗС сьогодні, 21 листопада, уточнили, що у відповідь на висилку з Білорусі першого секретаря українського посольства Ігоря Скворцова вислали з України першого секретаря посольства Білорусі у Києві. Речниця МЗС Мар’яна Беца зауважила, що процедура відбулася на основі “принципу взаємності”.

Глава Верховної Ради Андрій Парубій після цих подій прямо вказав, що “керівництво Білорусі постійно перебуває під тиском і під впливом політичного керівництва Росії”. Хоча дипломатично зауважив про постійне намагання Києва та Мінська “налагодити добросусідські відносини”.

“Вплив Кремля і Путіна на Білорусь збільшується. І, очевидно, з цим і пов’язані недружні дії білоруської влади”, – сказав він. Проте одразу ж висловив переконання, що Білорусь буде наступною країною після України, яка “розірве відносини з Росією і стане на шлях європейського вибору”.

Виглядає так, що наразі європейський вибір для “рідних людей” з Білорусі зовсім не пріоритетне завдання, як і збереження власного суверенітету від часів розпаду СРСР. Наразі українцям залишається бути самим відповідальними за власну долю і уникати поїздок як до країни-агресора Росії, так і до її держав-сателітів.