Домой / Політика / Естонія та Німеччина відкидають вимоги Угорщини переглянути Угоду про асоціацію між ЄС та Україною

Естонія та Німеччина відкидають вимоги Угорщини переглянути Угоду про асоціацію між ЄС та Україною

Естонія та Німеччина відкидають вимоги Угорщини переглянути Угоду про асоціацію між ЄС та Україною

Будапешт вимагає перегляду Угоди через український освітній закон.

МЗС головуючої в ЄС Естонії виступає проти перегляду угоди про асоціацію з Україною, як того вимагає Угорщина через невдоволення новим законом про освіту. Не підтримують погрози на адресу Києва і в Берліні.

“Угода про асоціацію між Україною і ЄС щойно набрала чинності, тож нам варто сфокусуватися на її ефективній імплементації”, – зазначили у прес-службі міністерства закордонних справ Естонії, яка нині головує в Євросоюзі, відповідаючи на запит DW.

ВідеоУкраїнське МЗС сподівається на конструктивний діалог з Угорщиною

Естонія констатує, що гармонізація українського законодавства про освіту із законодавством країн ЄС є пріоритетом українського уряду. “При цьому законодавство має відповідати міжнародним зобов'язанням, які взяла на себе Україна”, – зазначили в естонському МЗС.

У зовнішньополітичному відомстві країни привітали той факт, що Україна звернулася до Венеціанської комісії Ради Європи із проханням дати оцінку мовним положенням закону про освіту. “Ми також закликаємо всі сторони до діалогу”, – ідеться у відповіді МЗС Естонії.

У Берліні вимоги Угорщини щодо перегляду угоди про асоціацію з Україною офіційно не коментують. Натомість у неформальних розмовах німецькі дипломати також говорять про те, що сторонам варто вести діалог і дочекатися висновків Венеціанської комісії. “Погрози і блокади нікому нічого не дають”, – констатують у німецькому МЗС.

Водночас у Берліні засмучені тим, що Київ не провів ретельних консультацій з сусідами з ЄС, а також з представниками національних меншин до ухвалення закону про освіту.

ВідеоЧи постраждають нацменшини від нового закону "Про освіту"

Нагадаємо,  5 вересня під час засідання Рада ухвалила в цілому закон України “Про освіту”, яким запровадила 12-річну середню освіту. Мовою навчання у закладах освіти визначено державну. У документі передбачається, що у закладах можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами – державною мовою, англійською мовою, а також іншими офіційними мовами Європейського Союзу.  Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти. 

Новини по темі:  У Саакашвілі заявили, що українські відомства не забороняли йому в'їзд в Україну4

Румунія і Угорщина розкритикували ухвалений закон про освіту, вважаючи, що він порушує права національних меншин в Україні. Із заявами щодо українського закону виступили міністерства закордонних справ двох сусідніх країн.

Президент Молдови Ігор Додон сподівається, що Україна відмовиться від нового закону про освіту через порушення прав нацменшин. За його словами, новий Закон про освіту призведе до скасування системи освіти на рідній мові для етнокультурних меншин в Україні.

Згодом у Росії цей закон назвали “актом насильницької українізації, який грубо суперечить ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин”. “Держдума” РФ підготувала заяву стосовно українського закону про освіту, в якому засудила ухвалення Верховною Радою документу. У МЗС РФ наголосили, що документ обмежує інтереси мільйонів російськомовних жителів України.