The Observer: Україна і країни Балтії остерігаються російської "опіки"

Це викликало занепокоєння в цілому колишньому Радянському Союзі: на території багатьох держав, які здобули в 1991 році незалежність, опинилася неабияка кількість етнічних росіян. Якщо в Кремлі вважають, що присутність на території певної держави російської діаспори дає підстави для порушення її кордонів, то у таких країн, як, наприклад, Україна, Латвія, Естонія, Молдова і Казахстан, є серйозні підстави для занепокоєння.

І проблема тут не тільки в національній приналежності. "Росіяни" - поняття нечітке, воно включає мільйони людей, для яких російська мова є рідною, - хоча в радянську епоху вони вважалися білорусами, українцями, євреями або осетинами. Як на біду, багато територій, на яких російське і російськомовне населення складає більшість, є предметом територіальних суперечок, причому деякі з них зародилися ще до утворення Радянського Союзу.

За офіційними даними, 17,3% населення України (близько 8 млн людей) - етнічні росіяни. Проте ще більше українців користуються російською мовою як основною - вони живуть на сході країни, який, на думку московських націоналістів, в культурному сенсі невіддільний від стародавньої слов'янської батьківщини. Українські націоналісти їм палко заперечують. Те ж саме відбувається в Білорусі (за офіційними даними, доля російського населення складає 11,4%, тобто близько 1 млн осіб).

Проте найбільш напружена ситуація склалася в двох країнах Балтії: у Латвії (29,6% росіян) і Естонії (25,6% росіян). Хоча в XIX столітті їх територія входила в Російську імперію, з утворенням СРСР Прибалтика відкололася і була знов приєднана - вже насильно - в роки Другої світової війни. Сталін тоді розв'язав жорстоку демографічну війну, засилаючи етнічних латвійців і естонців до Сибіру, а на їх місце заселяючи росіян.

Знов отримавши здобувши, Латвія і Естонія відмовили в громадянстві багатьом представникам російського населення, яке сприймалося як залишок окупаційного корпусу. Москва і сьогодні веде стосовно цих людей пропаганду, яку в Прибалтиці сприймають як обурливий прояв імперіалізму. Минулого року в Таллінні у зв'язку з рішенням про перенесення пам'ятника радянської епохи між естонцями і росіянами відбулися зіткнення.

На чиєму боці симпатії мільйонів росіян, розсіяних по території колишнього СРСР, невідомо. Але Кремль, очевидно, вважає себе їх повноправним покровителем. Точніше сказати, в Кремлі усвідомлюють, що такий статус має певну стратегічну перевагу.

За матеріалами: InoPressa