Учені протягом трьох місяців спостерігали за групою макак, що живуть на острові Кайо Сантьяго біля південно-східного узбережжя Пуерто-Ріко.
Об'єктами дослідження були 16 самиць і 8 самців. Зоологи рахували, скільки разів тварини видають характерні похрюкування і воркування, які є ознаками дружелюбності. Учені не враховували звуки, за допомогою яких макаки повідомляють братам своїм про наявність їжі або присутності хижаків.
Виявилося, що самки видають у 13 разів більше таких звуків у порівнянні з самцями. При цьому вони в основному віддають перевагу спілкуватися з іншими самками. Самці ж приблизно однакову кількість часу проводили в "бесідах" з макаками обох статей.
Автори дослідження стверджують, що після людини це перший випадок спостереження в співтоваристві приматів різниці в "стилі спілкування", що визначається статтю.
На думку авторів роботи, їх результати дозволяють припустити, що в популяціях макак самки більше покладаються на спілкування одна з одною, ніж самці. Спілкування із "сусідкою" необхідно самкам макак для виживання. Усе своє життя вони зазвичай проводять в одній групі і часто допомагають одна одній доглядати за потомством. Самці, навпаки, часто мігрують між різними групами макак.
Автори дослідження вважають, що людська мова також розвинулася з подібного обміну звуковими сигналами для полегшення встановлення соціальних зв'язків у популяції.
Нагадаємо, у серпні біолог Ральф Хейгуд і його колеги з університету Дюка змогли дати відповідь на одне з головних питань генетики: у чому полягає відмінність мавпи від людини на генетичному рівні? За матерiалами: Lenta.ru Теги: дослідження, еволюція, тварини