Померла російська муза скульптора Майоля і зірка "блатних" пісень Діна Верні

Про це повідомив у своєму комюніке Музей Аристида Майоля, який створила Діна Верні у 1995 році.

Діна Верні (Dina Vierny) (імовірно, уроджена Верник або Верникова) народилася в 1919 році в Одесі (за іншими даними в Кишиневі) і у шість років разом з батьками, втікши від радянської влади, опинилася у Франції.

У віці 15 років Діну зауважив 73-річний Майоль, який запропонував дівчині стати його натурницею. Верні стала прообразом двох десятків скульптур, виставлених в паризькому саду Тюільрі, що по сусідству з Лувром, крім того, Майоль написав кілька її портретів.

Верні позувала також Анрі Матіссу, Раулю Дюфі, П'єру Боннару, була добре знайома з багатьма представниками французької богеми.

У роки Другої світової війни вступила до лав французького Опору, допомагала антифашистам переховуватися від нацистських переслідувань.

Після загибелі Майоля в автокатастрофі в 1944 році Верні за заповітом успадкувала весь його статок і колекції та незабаром відкрила в Парижі власну галерею. Згодом, у 1995 році, вона заснувала в Парижі музей Майоля і фонд свого імені, який підтримував сучасних художників і скульпторів.

Наприкінці 1950-х Верні вперше приїхала в Радянський Союз, де познайомилася і потоваришувала з багатьма представниками авангардного мистецтва, роботи яких згодом виставляла в своїй паризькій галереї.

До того ж часу належить і захоплення Верні "блатними" та табірними піснями, які вона почула від тодішніх радянських дисидентів. У 1970-х Верні випустила у Франції платівки із записами цих пісень.

Нечисленні екземпляри платівки контрабандою потрапили в СРСР та принесли співачці величезну популярність: пісні у її виконанні переписували на тодішні магнітофони і слухали в компаніях, виконували під гітару, намагаючись копіювати незвичайну манеру виконання і навіть не підозрювали, що виконавиця живе у Франції.