Дострокові вибори: так чи ні

Народ все вибирає (часто сам не знаючи кого), і знову не співпадає в своїх прагненнях, надіях і покладаннях надії з тими, кого він же сам і вибрав.

І ось знову нова розвага для простих смертних (щоб не дуже нудьгували в перервах між пошуком хліба насущного): вибори, але не прості, а дострокові. Здається, десь ми вже це проходили: достроковий Пленум ЦК КПРС, дострокова п'ятирічка, дострокова здача об'єкту будівництва. Стоп. І тут приходить в голову простій питання: люди, а навіщо, скажіть, встановлювати певні терміни, якщо ми всі робимо ДОСТРОКОВО? А, може, стоїть хоч раз не поспішити і зробити що-небудь не терміново і достроково, а просто ДОБРЕ, та так, щоб не тільки для себе, але трохи і  для інших.

Ну, добре, ми згодні на дострокові вибори: Президента, представників парламенту і Верховної Ради. Але з нашими обранцями  перманентно відбуваються метаморфози. З тих, що подають надії, розумних і освічених людей вони незабаром перетворюються на жадібних, даруйте, негідників. У будь-якої людини, що потрапила у владу, виявляються мало не всі людські гріхи. Так, сама влада вже гріховна за своєю суттю, але коли ми навчимося управляти нею в благо ЛЮДЕЙ?

Вікторія Лаворик

Колонка публікується в рамках конкурсу в рубриці Точка зору.

Всі конкурсні колонки читайте тут.