Тока зору: Кінець авторитетів

Влітку більшість інформагентств майоріли повідомленнями про ціну нафти. Не дивно, адже чорне золото тоді дорожчало не по днях, і навіть не по годинах, і всім було цікаво дізнатися про подальші перспективи ринку. Коли впала до  $145 за барель, усім подих  перехопило. Одні аналітики щось говорили про ціну в $300, інші - $500. У підсумку всього через кілька місяців вартість крові економіки впала до таких непристойних цифр як $54. А ті аналітики почали філософствувати про перспективи зниження до 30-доларової межі.

Компетентність своїх прогнозів шановні агентства підкріплювали товстими доповідями з купою графіків та цифр. При цьому, вони не могли не знати про фінансову кризу, яка насувалася, оскільки ціни на американське житло вже летіли униз зі швидкістю світла і не обіцяли нічого хорошого (ринок нерухомості США став каталізатором нинішньої світової кризи).

Аналогічні за своєю фальшивістю давали прогнози й Україні перед початком кризи. Експерти казали, що вона нас не торкнеться, оскільки вітчизняна економіка тісно не пов’язана зі світовою. А такі організації, як Світовий банк і взагалі не соромилися змінювати свої прогнози ледь не щомісяця: то у нас очікується зростання на 5%, то на 2%, а то взагалі нічого не буде.

Зараз для України підготували черговий звіт. Сповнені песимізму аналітики кажуть, що в 2009 році ВВП впаде на 3%. Чи означає це, що українцям час робити на поясах нові дірочки та затягувати тугіше? Не думаю. "Авторитетним" агентствам тепер можна довіряти так само, як і лозунгу "бандитам – тюрми".

Краще я послухаю заступника промполітики Грищенка, який сказав, що падіння цін на світових ринках металу зупинилося. Тут може й ціни почнуть рости, як нафта на Івана Купала.