Український Президент собаку з'їв на історії - 90% його послань пов'язані подіями не пізніше 30-х років минулого століття. Напевно, тому він увесь час рветься цю саму історію вершити. Що ж, непогана точка відліку для розумної людини - хто знає минуле, зрозуміє й майбутнє. От і подивимося на прикладі минулого, чим закінчували ті, хто безупинно обирали, а не працювали.
Тим більше, дивитися є на кого - "старша сестра" Польща, з якою в нас навіть гімни однаково починаються. Постійні вибори свого часу так послабили цю країну, що на пару століть вона просто припинила своє існування.
До того привело занадто хворобливе розуміння демократії - і навіть незважаючи на той радісний факт, що поляки прийняли першу в Європі конституцію. Можливо, вони випередили час. Але є гарна російська приказка - не поспішай, бо встигнеш. Встигла Польща в три розділи, коли її територію, що залишилася без сильної влади, голими руками брали Росія, Прусія й Австрія.
Так, без волі сеймів, яких по країні іноді було до 60 штук (!), вибраний ними король не міг почати ні війну, ні ввести податки - а тільки тим королі тоді й займалися. Причому маленькі сеймики могли скасувати рішення головного сейму.
А тим часом Європа й Москва вже всерйоз будували потужні будинки абсолютних монархій - з регулярною армією й глобальними амбіціями. Про наслідки ми вже говорили: Польща, розірвана містечковими партіями, упала під скіпетр сусідів.
І мене не дивує, що першим європейцем, що засудив нові українські вибори, став польський екс-президент Олександр Кваснєвський. "Я вважаю рішення президента України грубою помилкою", - повідомив колишній політик. Згодний: поки ми будемо поринати у вир нових виборів, об'єднана Європа й знову централізована Росія будуть ловити свою рибу в нашій мутній воді.
Ця колонка опублікована в №178 газети 15 хвилин від 10 жовтня 2008 року.
Передрук колонок, опублікованих у газеті, заборонено.
Відгуки й коментарі надсилайте за адресою 15minut-chief@kppublications.com