Полюбити імперію через сльози

В український кінопрокат вийшла російська історична драма Адмиралъ - про життя та кохання флотоводця, командувача Чорноморським флотом та одного з лідерів "білого руху" в роки російської громадянської війни Олександра Колчака. Ще до своєї прем’єри кінострічка наробила багато галасу, в основному в самій Росії - через помпезну рекламну кампанію. «В кинотеатрах великой страны» обіцяли показати не просто якісний блокбастер, а здійснити прорив у російському кінематографі.  І не лише через технічні  спецефекти (для зйомок збудували справжню модель корабля Колчака, дванадцятихвилинний морський бій задля натуральності та історичної точності знімався місяць, а кращі спеціалісти із комп’ютерних технологій створили 24 тисячі комп’ютерних кадрів).

Прорив кінокритики вбачають і в тому, що це перша  масова кінострічка про громадянську війну у Росії, а точніше – про її беззмістовність, «коли брат йшов на брата».

«В кінцевому результаті це фільм про те, що в Росії порядок краще безпорядку, а адмірал Колчак – лише втілення цього порядку»», - пишуть критики в російських ЗМІ. Цим, очевидно, і можна пояснити сенс культивування і ледь не канонізування у фільмі постаті адмірала Колчака, яка досі в Росії не є реабілітована.

http://admiralfilm.ru
Колчак - Хабенський

Благородство, безстрашність, мужність, впертість, принциповість, відданість до смерті своїм ідеалам та батьківщині, – такими рисами у фільмі наділений головний ворог більшовиків, спадкоємці яких продовжують керувати Росією. Хоча, зауважують критики фільму, насправді Колчак був не менш безжальним і жорстоким у війні, ніж "червоні". Але автори Адмирала вважали за потрібне не затьмарювати цими фактами світлий образ головного героя. Героя, через позитивні якості якого фактично возвеличується велика Російська імперія. 

http://admiralfilm.ru
Більшовики у фільмі зображені у негативному образі

Події у фільмі розгортаються під час 1916 -1920 років, тобто охоплені  часи царизму, першої світової та громадянської війни. «Приготуйте хустинки. Це я, в першу чергу, до чоловіків звертаюся», - зауважив під час презентації Адмирала у Києві актор Владислав Вєтров, який виконує одну із головних ролей. Пояснює "сльозливість" картини не лише натуралістичністю багатьох кадрів та емоційними переживаннями двох закоханих героїв. «Тоді відбулися протиприродні речі в країні, коли дорослі чоловіки ні з того, ні з сього почали в один одного стріляти. Що це було?! Цей фільм - ще одна можливість подумати про те, що відбулося з нами, що з країною відбулося і як це могло статися? Вчора я переглянув стрічку ще раз і я плакав», - додав Вєтров.

Окремі російські критики звинуватили авторів Адмирала в кітчі. Мовляв, занадто  вже фільм правильно зроблений, за усіма модними тенденціями і стандартними сюжетними прийомами (зокрема, на тлі війни розгортається реальна трагічна історія кохання між Колчаком і дружиною його соратника). Стрічку навіть часто порівнють із  голлівудським Титаніком.  Особливо кінець фільму викликає іронічну посмішку через відчуття дежав’ю. Проте Голлівуд до фільму має не лише асоціативне відношення, а і пряме – монтаж російської драми  здійснював тамтешній режисер Том Рольф, відомий за стрічками «Таксист», «9 ½ тижнів».

Після гучної презентації фільму у Києві з червоною доріжкою, масивними декораціями та військовим оркестром, Адмиралъ стане головною подією і під час відкриття столичного фестивалю Покров-228. Захід відбудеться під гаслом: «Православне кіно для молоді». Адже у фільмі глядачам через численні епізоди нагадують, чи то навіть викликають ностальгію за часами не лише культу царя, але і православ'я, що теж, як і самодержавство, було основою Російської імперії. 

http://www.kinogildia.ru
Андрій Кравчук

Із запитання про участь фільму у православному фестивалі Новинар розпочав свою невелику бесіду з режисером Адмирала Андрієм Кравчуком. Він відомий в Росії за фільмами Итальянец, Господа офицеры, Агент национальной безопасности-3, Улицы розбитих фонарей, Менты-2.  

Участь вашого фільму у заході для православної молоді є фактично одним із підтверджень, що завдання Адмірала не лише розповісти  історію відомого діяча, але і виконати певні соціальні функції? Серед них називають також - пробудити і утвердити  почуття патріотизму в росіян.  

Ми намагалися не вирішувати жодних соціальних завдань. Бо війна і революція для нас є не предметом розгляду, спробою переосмислення ролі білих та червоних. Я розумію що і ті , і інші мали свою правду, свою позицію, вони воювали для нас. Це трагічні обставини, на фоні яких відбується історія двох людей. А як Адмирал потрапив на згаданий вами фестиваль, це питання не до мене.

У фільмі часи монархії і її діячів подані з позитивної точки зору. Чи був у вас намір пробудити ностальгію за часами російської імперії?

У фільмі присутня ностальгія не за часом, а за людськими якостями, такими як гідність, честь, за тим, що таке бути справжнім чоловіком і жінкою. А чи за часом? Кожен час має свої хороші і негативні сторони.  

А на вашу особисту думку, для Росії монархічний устрій - це краще?  

Як на мене, якщо б не відбулася революція, то Росія була би більш розвинутою, більш могутньою країною. За ці 70 років зруйнували традиції, не створивши по суті нові. Те, що вони створювали і вибудовували, було надуманим. Комунізм був фікцією в чистому вигляді, в яку не вірили навіть ті, хто за нього боровся. Шляху, по якому намагалися вести народ, його і не було. Тому це все розсипалося, як картковий будиночок. Тоді здавалося, що це все назавжди, а зараз багато школярів із труднощами згадають, хто такий Ленін і Сталін. Це вже стало певним невеликим історичним фрагментом, який тривав 70 років.

Все-таки, чи не виконує фільм тим самим певну соціальну чи політичну функцію, вказуючи на необхідний для Росії шлях розвитку?

Кінематограф  і мистецтво не будує якісь соціальні, історичні чи інші програми. Це не завдання мистцетва. Його завдання можна висловити словами Пушкіна: «Чувства добрые я лирой пробуждал». Ми хочемо  чимось схвилювати глядача, поділитися емоційним досвідом, а придумати якусь програму для Держдуми – це не наша прерогатива.

А яка реакція російської влади на фільм? Мабуть, вони захоплені? Хто приходив на презентацію із високих чинів?

Поки що про реакцію не знаю. Хтось з влади був, але хто саме, не знаю, бо не я запрошеннями займався.

Чи відчуваєте зараз запит з боку російської влади до кіномитців на історичні героїчні стрічки? Чи російська влада готова підтримувати фінансово такі проекти?

Я з таким запитом не зіштовхувався. Можлива ситуація, що держава може виділити кошти, але, як правило, вони виділяються на конкурсній основі [фільм Адмираль робився на замовлення російського Первого канала - Авт.] Щодо підтримки з боку влади кінематографа, то одне із завдань держави – прагнути стабільності. Держава повинна розуміти, що потрібне створювати певне моральне поле та ідеологію країни. Тобто якийсь образ країни, людей, вчинків. А кінематограф – це найбільш агресивний образ мистецтва. Так, образ Америки і американців створений лише завдяки кінематографу. Адже дуже потужний кінематограф так чи інакше формує обличчя країни. Тому, якщо держава про це турбується, то вона повинна допомагати.

Мрієте зняти фільм про ще якогось російського історичного персонажа? 

Про це ще не думав. Є кілька персонажів, які мені були б цікаві. Зокрема, Марія Бочкарьова, яка жила в той самий час. Цікава доля і у винахідника телебачення. Але зараз про це не думаю. Я лише місяць тому завершив роботу над Адмиралом, це була дуже важка робота, і треба прийти до тями, духовно і по-людськи відновитися.

Мар’яна П’єцух