Простим мешканцям елітних районів Київщини вибратися у ці спекотні дні на пляж стає дедалі важче. „Все позабудовували, нема куди піти покупатися”, – скаржиться „Новинареві” Тетяна, жителька селища Козин, яке останнім часом облюбували заможні українці. Назвати своє прізвище вона відмовилася, побоюючись помсти місцевої влади. „Після того як я взяла участь в акціях проти дій місцевих можновладців із забудови узбережжя, в мене відібрали землю”, – розповідає вона. Цього року жінка вперше вийшла на місцевий пляж на березі річки Козинки і не впевнена, що їй вдасться потрапити сюди вдруге – незабаром пляж планують забудувати. Обабіч уже стоять солідні маєтки, від яких до річки – кілька кроків.
Згідно з Земельним та Водним законодавством України, вести будівництво на островах та прибережних захисних смугах заборонено. Ці землі належать до водного фонду, тому будівництво на них будь-яких споруд, крім гідротехнічних, вважається незаконним. Ширина прибережної захисної смуги для великих річок, водосховищ та озер становить 100 метрів, для середніх річок та водосховищ на них, водойм і ставків площею понад 3 га – 50 метрів, для малих річок, струмків і потічків – 25 метрів. Та якщо подивитися на маєтки в Кончі-Заспі, Козині й селах на узбережжі Дніпра, то стає зрозуміло, що на ці вимоги ніхто не зважає.
Незаконні забудови хоч і фіксують, проте зносити не поспішають. Як розповів „Новинареві” начальник відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури Київської області Василь Гайворон, за останній рік порушено кілька десятків кримінальних справ проти забудовників прибережних ділянок, зокрема, проти садового товариства „Луговий” за незаконне проведення гідронамиву в районі Великої дамби у Кончі-Заспі.
Та чи призведуть до якихось наслідків ці кримінальні справи? „У Кончі-Заспі будуються ті, хто має право на будівництво, незалежно від законодавства”, – іронізує заступник голови Державного комітету з водного господарства Микола Бабич. За його словами, елітні мешканці Кончі-Заспи чи не найзухваліше зневажають закон, будуючи маєтки впритул до води та на островах.
Сумнівна інвестиція
Заборона будівництва на островах і прибережних смугах не зупиняє охочих стати власниками такої землі, адже ділянка з виходом до води вважається найбільш вдалим капіталовкладенням. „Якщо брати правий берег Дніпра, а саме – дамбу у Кончі-Заспі, то ціни там від 50-70 тисяч доларів за сотку. Землі на лівому березі коштують на рівні 20-30 тисяч за сотку. Однак я думаю, що ділянки на лівому березі будуть суттєво зростати в ціні”, – каже директор агентства нерухомості Zagorod Realty Андрій Гончаров. За його словами, з огляду на дедалі більшу популярність серед заможних українців катерів та яхт, попит на такі ділянки тільки зростатиме. Адже, маючи землю біля води, можна побудувати на ній власний причал.
Однак, згідно з чинним законодавством, острови та прибережні смуги продавати не можна. Таку землю дозволяється лише орендувати, тож на продаж нерідко виставляється не земля, а право на її оренду.
Щоб збільшити острів чи ділянку біля води, власники зазвичай отримують дозвіл на намив цієї території. Завдяки намиву можна збільшити площу ділянки в декілька разів. Однак часто намиви проводять всупереч екологічним вимогам, а це призводять до руйнівних наслідків для природи.
За словами Бабича, в Кончі-Заспі під час будівництв деяких будинків намивали заплави і нерестилища. Крім того, намив берегової смуги призвів до підвищення рівня води у Дніпрі. „Якщо русло звужується, піднімається рівень ріки, збільшується швидкість течії. У нас давно не було великої повені, тому всі про неї забули”, – каже Бабич. Та ніхто не дає гарантії, що повені не буде у майбутньому. Тим паче, що забудовники своїми діями постійно збільшують таку вірогідність.
Нехтування законів та екологічних вимог рано чи пізно може обернутися проблемою для власників таких проблемних ділянок, застерігає Ігор Родіонов, директор компанії „РЕД Консалтинг”, що займається аналізом ринку нерухомості. „Якщо забудовник не зважатиме на екологію, в першу чергу зазнає втрат саме він”, – каже експерт. Як приклад він наводить Об’єднанні Арабські Емірати, де під час спорудження одного зі штучних островів не врахували екологічних особливостей місця забудови. Як наслідок, після будівництва острова виявилося, що вода навколо нього застоюється. Будівельникам довелося наново споруджувати острів.
В Україні, на думку Родіонова, так звана елітна нерухомість часто не відповідає вимогам до цієї категорії житла, зокрема, викликають сумніви законність володіння ділянкою, екологічний стан земель, щільність забудови та соціальне оточення.
„Як приклад можна згадати більшість забудов уздовж дамб у районі Кончі-Заспи і селища Козин, де ділянки не відповідають розмірам будівель, складна екологічна ситуація, багато порушень норм законодавства щодо використання природоохоронних зон”, – каже Родіонов. На такі речі не можуть не зважати потенційні покупці елітної нерухомості, більшість з яких уже добре розуміються на ній, бо багато мандрували по світу й бачити маєтки в Європі та Америці. Однак попит навіть на неякісне українське житло не зменшується, адже нічого кращого наразі український ринок запропонувати не може.
Автор: Борис Рудь
Продовження читайте у свіжому номері Новинаря
