← Попередня

1

Наступна →

Запланована подорож до хустської долини нарцисів перетворилася на казкову мандрівку уздовж Карпат.
Як завжди, о восьмій ранку ми вирушиши з Києва. Досипаючи за кермом, на одному диханні промайнувши Житомир та Бердичів, опинилися під фортецею Меджибіж.


Меморіальна дошка на брамі розповідє нам про те, що у 1846 році тут бував Тарас Шевченко. Взагалі, уздовж всього маршруту ми часто натрапляли на пам'ятники Шевченко та Лєніну. Вочевидь вони свого часу разом подорожували цим самим маршрутом.

У дворі фортеці розташувався маленький музей військово-автомобільної тематики


Підіймаємося на вежу. Всередині затишний інтер'єр та стрімки сходи вгору.

З вежі відкривається мальовнича панорама Меджибожа.


Влаштовуємо собі маленький бізнес-ланч та рушаємо далі: на Кам'янець-Подільський та Коломию


Кам'янець-Подільський


Спочатку ми збиралися об'їхати Кам'янець по окружній дорозі, але проспали поворот та заїхали у місто. І не пошкодували:



Цікаво, що шлях через місто пролягає під самим замком:


Кривча
Кришталеві печери знаходяться за 80 километрів від Кам'янця-Подільського у селі Кривча. Не зважаючи на складність проїзду, бажаючих потрапити у печери досить багато. За екскурсію треба заплатити 100 грн з групи.



Довжина підземного екскурсійного маршруту  — 2 кілометри, половину з яких займає прохід по дуже низькому сходу вглиб печери.


Температура в печері тримається на рівні 11 градусів незалежно від пори року. Уздовж шляху зустрічається багато кажанів, які не лякаються людей і дозволяють себе пестити. Як виявилось, кажани - кавайні пухнасті істоти. Воні так мило сплять!


Коломия

Наближуємось до Коломиї. Настала ніч. Гаражі, паркани, бруд та GPS приймач. Нарешті, звертаємо до центру міста! Лишаємо авто і вирушаємо на пошуки готелю.
Зі знайденого нами переліку 14-ти готелів в жодному немає вільних місць. Один тільки готель не перевірили, бо телефону у нього немає. «Військовий» готель. Коломия, вул. Навроцького, 3.

Пощастило, що мапа Коломиї знайшлася в бардачку. Півгодини блукаємо в темряві колмійських підворіть і помічаємо тьмяний ліхтар серед хащ.
Якийсь старий маячить біля подвірря «Чехова-10б».

— Не підкажете, готель поблизу має бути?
— Є такий.
— Як до нього пройти?
— Він тут, заходьте.
Жахливе місце. Навкруги цілковита темрява, жодної людини окрім старого консьєржа. Нагадує фільм жахів «Хостел». Мені це сподобалось, і ми залишились наніч.

Наступні кадри зроблені зі спалахом. Насправді нічого не було. Окрім темряви.


У вестибюлі — ваза зі штучними квітами, дзеркалом та документацією,


Загальна кухня з газовою плиткою та великим чорним вікном,


Пральня з ванною та холодною водою.


В кожному номері є посудина для вмивання.


А охороняє все ось цей собака.


В готелі немає опалення, тому консьєрж гріється в тулупі біля конвектора. Щоб не змерзнути, довелося спати у верхньому одязі. Номер коштує 15$, багато вільніх номерів.

Лягаємо спати, нас чекає ще 4 дні подорожі!

Дивитися другий день

Дивитися третій день


Блог автора

Коментувати можут тільки зареєстровані користувачі. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь