Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС)

ЧАЕС - Чорнобильська атомна електростанція. Розташована в Україні недалеко від м. Прип'ять, в 18 км від м. Чорнобиль.

Будівництво Чорнобильської атомної електростанції було обумовлено стрімким розвитком у цьому регіоні промисловості й цивільного будівництва. Погроза порушення енергетичного балансу й, як наслідок, виникнення дефіциту електроенергії в Центральному енергетичному районі (найбільшому в Об'єднаній енергетичній системі (ОЕС) Півдня) викликала необхідність у кардинальних рішеннях на урядовому рівні.

Історія:

Липень 1966р. - постановою Ради Міністрів СРСР був затверджений план введення атомних станцій в 1966-1977 р., відповідно до якого було заплановано ввести в дію енергетичні потужності в розмірі 11,9 млн. кВт, у тому числі з реакторами РВПК (реактор великої потужності канальний) -8 млн. кВт.

Січень 1967р.-  колегією Держплану УРСР було рекомендовано місце розміщення однієї з атомних станцій з реактором РВПК - с. Копачі Київської області. Рекомендована площадка була обрана після обстеження 16 пунктів у Київській, Вінницькій і Житомирській областях. Розташована на малопродуктивних землях на правому березі ріки Прип'ять в 12 км від м. Чорнобиля, вона відповідала всім вимогам водопостачання, транспорту, санітарно - захисної зони.

Лютий 1967р. - постановою ЦК КПРС і СМ СРСР затверджені рекомендації Держплану УРСР про розміщення АЕС біля с. Копачі Київської області. Майбутню станцію названо Чорнобильською

Червень 1969 р.- застосування на Чорнобильській АЕС реакторів РВПК-1000 було зумовлено спільним рішенням Міненерго СРСР і Мінсредмашу СРСР на підставі розробок Уральського відділення інституту Теплоенергопроект із подальшим проектуванням інститутом Гідропроект.

Травень 1970р.-  підготовка котловану під 1- й енергоблок.

Липень 1971р.-  закінчено будівництво ЛЕП 110 кВт підстанції Чорнобильська;

7 грудня 1971р.-  була створена постійно діюча комісія із прийняття об'єктів Чорнобильської ГРЕС.

Січень 1973 р.- ухвалено рішення Міненерго СРСР про запровадження в дію 1 енергоблоку ЧАЕС в 1975 році.

1977 р.- включені в мережу турбогенератори №2 і №1.Підписано акт прийому 1- го енергоблоку ЧАЕС в експлуатацію.

1978-1979 р.- включені в мережу турбогенератори №3 і №4.Енергоблок 2 ЧАЕС уведений в числолад діючих.

3 грудня 1981 р. - здійснений енергопуск 3- го енергоблоку.

25 листопада 1983 р. - на реакторі 4- го енергоблоку завантажений 1- а ТВС.

28 березня 1984 р. - 4- й енергоблок виведений на проектну потужність 1000 МВТ на 3 місяці раніше назначеного строку.

Аварія:

26 квітня 1986 р.- аварія на ЧАЕС (1 година 23 хвилини) на 4- ому енергоблоці

Викинуто в атмосферу 190 тонн радіоактивних речовин. 8 з 140 тонн радіоактивного палива реактора опинилися в повітрі. Інші небезпечні речовини продовжували вивільнятися з реактора у результаті пожежі, що тривала майже два тижні.

Люди в Чорнобилі отримали опромінювання в 90 разів більше, ніж при падінні бомби на Хіросіму.

Забруднено територію розміром 160 тисяч квадратних кілометрів

Причини аварії:

помилки при проектуванні станції призвели до розплавлювання захисної оболонки реактора й викиду хмари радіоактивних опадів;

реактор РВПК-1000 володів рядом конструктивних недоліків, які, на думку фахівців МАГАТЕ, стали головною причиною аварії.

непрофесійні дії персоналу 5- й зміни 4- го блоки ЧАЕС: реактор потрапив у режим самоотруєння через неприпустимо небезпечний и заборонений регламентом вивід стержнів  з активної зони реактора, відбулася затримка з натисканням кнопки аварійного глушника реактора АЗ-5. У результаті в реакторі почалася некерована ланцюгова реакція, що закінчилася його тепловим вибухом. Другий вибух повітряно-водневої суміші повністю зруйнував будинок реакторного відділення 4- го блоку

1996 р.- з'явилася нова гіпотеза, відповідно до якої Чорнобильську аварію викликав локальний землетрус силою 3-4 бали.

1980 -1986 р.- 27 випадків аварій в роботі устаткування  не розслідувалися й залишилися без відповідних оцінок.

На ЧАЕС не було учбово-методичного центру, не існувало ефективної системи

професійно-технічного навчання. У системі Міненерго СРСР не існувало навіть тренажера для підготовки операторів РВПК.

 Після аварії:

Жовтень1986 р.-  знову запрацював 1- й енергоблок, 4- ий - захований в у так

званий Саркофаг.

Листопад1986 р.-  запрацював 2- й енергоблок.

4 грудня 1987 р.- увімкнений у мережу 3- й енергоблок

1991 р.-  на 2- му енергоблоці спалахнула пожежа.

Жовтень 1991 р.- 2-  й реактор повністю виведений з експлуатації.

Грудень 1995 р.- підписаний меморандум про взаєморозуміння між Урядом України, урядами країн великої сімки й Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 р.

15 грудня 2000 р.- зупинений реактор останнього енергоблоку.

ДО 2009 р.- планується будівництво нового саркофагу над 4- м енергоблоком.