Євген Марчук

Євген Марчук - перший цивільний міністр оборони України. Проте, кар’єра Євгена Кириловича завжди була пов’язана з керівними посадами в структурах так чи інакше пов’язаними з захистом національних інтересів і оборони країни. Ще в 1991 році Марчук зайняв пост Державного міністра СРСР з питань оборони, національної безпеки і  надзвичайних ситуацій. Під час путчу 19 серпня 1991 року Євген Кирилович очолював український аналог московського ГКЧП - тимчасову комісію. Відповідно до  розпорядження N 188- р комісія практично усунула тоді від керівництва Верховну Раду і Кабінет міністрів. Про роль пана Марчука в цьому дійстві не згадується.

На політичній арені вже незалежної України діяльність Євгена Кириловича також супроводжувалася призначеннями на високі посади в оборонній сфері. За час своєї трудової діяльності на державній службі Марчук очолював СБУ, потім був головою РНБО і, нарешті, керував військовим відомством, ставши міністром оборони України.

Сьогодні Євген Марчук перебуває осторонь  від активної політики, хоча прикладає всі сили для повернення до влади. Останню його спробу поки можна назвати невдалою. Очолювана Марчуком Партія Свободи на минулих виборах у Верховну Раду не подолала 3% бар’єр, залишивши тим самим екс-міністра оборони і його колег по партії за бортом парламенту на найближчі чотири роки.

 Дружина - редактор щоденної газети "День" Лариса Івшина. У Євгена Кириловича двоє синів від першого шлюбу - Тарас і Вадим і троє онуків.