Історія підприємства Азовмаш
Історія Азовмаш сягає виникнення машинобудівного виробництва на маріупольських металургійних підприємствах "Нікополь" і "Російський Провіданс", побудованих ще наприкінці XIX століття з залученням іноземного капіталу. Великий машинобудівний комплекс у 1958 році був виділений з металургійного заводу імені Ілліча і став відомий як Жданввський завод важкого машинобудування (ЖЗВМ). Завод входив до трійки провідних підприємств важкого і транспортного машинобудування Радянського Союзу і традиційно брав участь у забезпеченні машинами та устаткуванням військово-промислового комплексу і найбільших проектів у СРСР та за кордоном. Історія концерну почалася в 1945 році, коли на металургійному заводі ім. Ілліча за рішенням Державного Комітету Оборони були виготовлені перші 25 штук 2-х осьових цистерн для нафтопродуктів вантажопідйомністю 25 тонн. одна з них, як пам’ятник, встановлена на головній заводській алеї "Азовмашу". Великий внесок у розвиток підприємства внесли його генеральні директори:з 1961 по 1980 - Коропов Володимир Федорович з 1980 по 1988 - Нагaєвський Ігор Дмитрович
Машинобудування на заводі розвивалося інтенсивно. 1948 рік - виготовлена перша 4-х осьова цистерна вантажопідйомністю 50 тонн і глуходонний піввагон вантажопідйомністю 25 тонн.1949 рік - почали робити 4-х осьові цистерни для перевезення бензину і спирту, зріджених газів (50-60 м3). 1950 рік - виготовлений перший трансбордер вантажопідйомністю 250 тонн (для переміщення суден при спуску на воду).1951 рік - освоєне серійне виробництво 4-х осьових цистерн з обсягом казана 50 м3, а в 1957 - 60 м3. До 1958 року завод робив: сталь, прокат, штампування, лиття сталеве, чавунне, обичайки для цементних печей, цистерни для перевезення продуктів 11 найменувань, кооперацію, у т.ч. піддизельні рами, вироби оборонної техніки.
Тому було прийняте рішення про створення на базі механічних цехів металургійного заводу ім.Ілліча - Жданівского заводу важкого машинобудування (ЖЗВМ) (Розпорядження N 314-р Сталінського Раднаргоспу від 28.04.1958 р. на підставі Постанови N 235 Радміну УРСР від 26.03.1958 р.)) У 1964 році в Маріуполі були виготовлені перший у країні 100 - тонний конвертер для виробництва сталі й унікальні безрамні восьмоосьові цистерни вантажопідйомністю 120 тонн для перевезення нафтопродуктів. Рік згодом вперше у світовій практиці була створена залізнична цистерна з зовнішнім електрообігріванням і термоізоляцією, призначене для перевезення легкотвердіючих продуктів, зокрема рідкої сірки. У 1969 році розпочато виробництво великих портальних кранів.
З 1971 року виготовляються суцільнометалеві піввагони вантажопідйомністю 71 тон.
У 1978 році вперше у світовій практиці був виготовлений конвеєрно-відвальний комплекс для скельних порід потужністю 2100 тонн/година, а також роторний екскаватор продуктивністю 2500 куб.м/година.
У 1991 році перестали надходити оборонні замовлення, і підприємство переключилося на виробництво газових і електричних кухонних плит, водогрійних казанів, будівельних автоклавів, бойлерів.З 1993 року знову збільшився випуск паливозаправників і великовантажних нафтоперевізників, на які з’явився попит у зв’язку з енергетичною кризою. Почався серійний випуск принципово нових газоперевізників зрідженого газу ємністю 21 кубометр. Отримано також державне замовлення на виготовлення танків для Пакистану. Головним покупцем і партнером підприємства є Росія.
ВАТ «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» (ГСКТІ) є найбільшою проектною організацією в машинобудівній галузі країни. Тут проектувалися стартові комплекси і системи заправлення космічних кораблів усіх поколінь. Для міжконтинентальних ракет стратегічного призначення конструктори ГСКТІ створили принципово нові рухомі групові заправники. Усього за час існування інституту з 1948 р. було спроектовано і відпрацьовано у виробництві більше 150 найменувань паливозаправних систем. Інститут є головним у розробці окремих вузлів бронетанкової техніки. Тут створювалися і ємності, що працюють під величезним тиском, для атомної та хімічної промисловості.
За розробками ГСКТИ з 1992 р. почався серійний випуск українських кухонних електроплит, упроваджена нова технологія сухого емалювання деталей в електростатичному полі.
Чотири підприємства відкриті акціонерні товариства «Азовобщемаш», ГСКТІ, «Маріупольський термічний завод» і «Азов» ввійшли до концерну «Бронетехніка України», створений на базі Харківського заводу ім. Малишева. Концерн випускає сучасні танки. Наприклад, танк Т-84 має низький силует, високу швидкість і на 10 тонн легший закордонних аналогів. На ньому вперше у світовій практиці встановлена цільна зварнокатана вежа, розроблена в ГСКТІ та виготовлена маріупольськими заводами, котрі входять до концерну.
Джерело: офіційний сайт ВАТ "Азовмаш", а також за матеріалами Вкіпедії.
