Я була заінтригована рецензіями на фільм. Обіцяли, що Рената Літвінова постане перед глядачем у незвичній ролі. Однак кросівки і кофта – це ще не зміна амплуа. У „Два в одному” Муратової теж були яскрава кофта і жлобський шиньйон. Але акторка залишалася з тим самим ефектом манірного солодкого дурману в основі образу.

В „Жорстокості” Літвінова і далі продовжує гратися в образ самої себе. Плащики облягаючого силуету? Величезна сумка-валіза, високі підбори? Невпевнена хода, повтори фраз? Не хвилюйтеся, усе це є, як і в слідчої з „Богині”. Як завжди, кокетливо і дивно звучать її фрази „прєвєд я із космаса” „У нас всьо харашо”.
Коли героїня натягує на себе спортивний одяг, в її сутності нічого не змінюється. І розмахування залізякою нічого не дає.

Героїня Літвінової – Зоя – залишається такою ж наївною, акуратною і самотньою. Тут Зоя відрізняється від підступних і холодних жінок – водійки трамваю і шахрайки з інших стрічок у виконанні Ренати. Але майже нічим від „Богині”. Десь між цими двома типами образів акторка наразі і працює.

Стосовно фільму загалом – комерційна і дидактична стрічка. Кілька моментів для мене залишилися поза межами доцільності й смаку – подарунок з фарбою та обляпане обличчя секретарки, примітивний діалог про лесбійок і такий самий – про всіх чоловіків-козлів, діалог на нічному даху про сімейні цінності. Загадка також, яку роль виконав у фільмі красень-танцюрист. Ну, допоміг дівчатам з житлом. Але його багатообіцяючий образ завис у повітрі.

Краща сцена фільму – на лавці, коли Зоя справді звучить переконливо і жорстко. Переломний момент картини, коли видно, що дівчина вже ніколи не пробачить цього „пошла вон!”. І Віра перед дзеркалом у квартирі Зої.

Було би добре, якби мявкання перших пісень у фільмі не було. Нехай були би баси з мотивом останньої „Марії”.
Ну і навіть те, що Зою в кінці садять до в’язниці – виглядає хепі-ендом в контексті стрічки. Останній погляд Зої з вікна можна інтерпретувати по-різному. Або дівчинка таки навчила Зою, що заради інших людей не варто вішатися і кидатися з вікна, або Зоя дурепа, що не викинулася – бо провину за всі пожежі і крадіжки спокутуватиме саме вона, і то довго.

Знаєте, якщо порівняти цю стрічку з фільмами „Легко ли быть молодым”, «Авария – дочь мента», «Игла» чи «Асса», то це така «Жорстокість», як превью до порнофільма. Лайт-версія жорстокості, щоб не ранило. От воно і не ранить.
Хоча за Зою прикро.