У країні лютує безграмотність. Мовними помилками (причому це стосується як української, так і російської) заповнені газети, журнали, інтернет-видання, рекламні оголошення (особливо у метро), вони лізуть у вуха та очі з радіо та екранів ТБ/кінотеатрів. Звідки ця біда? Хтось вважає, що винна двомовність. Але чому ж я не спостерігав такої епідемії безграмотності у двомовних Бельгії та Канаді? Дехто звинувачує розвал системи освіти. Але невже весь цей дев'ятий вал помилок створюють тільки підлітки? Ні, це не так, часто помиляються й ті, хто закінчив школи ще за радянських часів.

Можливо, справді винен інтернет з його "форумним стилем", але факт залишається фактом - в Україні останнім часом запанувала мовна недбалість. Якщо раніше вона була більше притаманна розмовному стилю, то тепер вона перебралася й в інші стилі. І справа не лише в русизмах та суржикізмах. Люди  в офіційних документах ігнорують граматичні правила та розділові знаки. Дехто навіть свідомо тішиться з того, що ігнорує правопис, та пишається власноруч винайденими словами!

Навіть деякі професіонали (перекладачі, журналісти) настільки недбало пишуть, що стає сумно. А ще страшно - тому що мені здається, що мовна недбалість пов'язана з недбалістю в усьому іншому. Тобто автослюсареві, якому "в облом" правильно розставити коми у реченні, так само "в облом" буде й ретельно закрутити гайку...