Кримські татари: повернення в майбутнє

Послаблення українського впливу на Кримському півострові, яке беззастережно залишили поза увагою наші можновладці, фактично залишає простір для боротьбі двох сил: проросійського впливу та кримськотатарського відродження.

Повернення тривалістю двадцять років

Відродження кримських татар розпочнеться саме з історичної батьківщини - Криму. Принаймні, таких висновків дійшли делегати першого Всесвітнього конгресу кримських татар, що пройшов 19-22 травня в Сімферополі.

До України з’їхалися делегати 162 громадських організацій кримських татар з дванадцяти країн світу. Найвагомішим результатом Конгресу стало створення міжнародної громадської організації , яка опікуватиметься відродженням кримськотатарської нації на теренах історичної батьківщини.

Кримські татари, напевно, є єдиною у світі нацією, діаспора якої в десятки разів перевищує чисельність татар, які проживають на своїй батьківщині

За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, "кримські татари, напевно, є єдиною у світі нацією, діаспора якої в десятки разів перевищує чисельність кримських татар, які проживають на своїй батьківщині".  В Криму ж, за даними Джемілєва, на сьогодні  проживає близько 280 тис. татар, а це 13% населення півострова. На його думку, Конгрес став "об’єднуючим началом для всієї діаспори".

При цьому самі татари сподіваються на широку міжнародну підтримку. Так, наприклад, ще у квітні голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв та його перший заступник Рефат Чубаров звернулися до міністра Великобританії у справах Європи Керолайн Флінт. Вони поскаржились на двояке ставлення до кримськотатарської проблеми української держави, яка уникає прийняття законів, що спрямовані на повне відродження прав цієї національної меншини.

Правозахисник закликає Барака Обаму попередити можливу трагедію, надавши підтримку всім кримським татарам

У квітні також був надісланий лист президенту Сполучених Штатів Америки, написаний американським кримськотатарським правозахисником Фікретом Юртером від імені Національного центру кримських татар США та Комітету з повернення депортованих кримських татар на батьківщину.

У листі правозахисник закликає Барака Обаму попередити можливу трагедію, надавши матеріальну та політичну підтримку всім кримським татарам, які досі перебувають в місцях депортації і прагнуть остаточно повернутися в Крим та допомогти їм добитися визнання кримськотатарської автономії на півострові. "Ми вважаємо це єдиним можливим рішенням для стабілізації ситуації в Криму та встановленням миру в регіоні", - переконує пан Юртер.

Додайте до цього безпосередню, щоправда не завжди офіційну, підтримку, яку отримують татари від Туреччини, Болгарії, країн Центральної Азії.

Всесвітній конгрес підтвердив, що Крим залишатиметься кінцевим пунктом призначення для багатьох кримських татар, які поступово створюють позитивне інформаційне поле в іноземних засобах масової інформації. Так, про Перший всесвітній конгрес інформували кілька провідних американських, голландських та інших видань.

Претендуючи на міжнародне визнання, делегати Конгресу постановили висунути Мустафу Джемілєва на здобуття Нобелівської премії. Треба зауважити, особистість Джемілєва заслуговує на повагу та відзначення даною нагородою, з огляду на те, що саме Голова Меджлісу завдяки власному авторитету неодноразово вирішував конфлікти між радикально налаштованими татарами та українцями.

Саме він користується визнанням всіх сторін протистояння і саме його ліберальна та поміркована позиція допомагає підтримувати статус-кво у Криму. Проте вплив Джемілєва не безмежний.

Обережна позиція старшого крила кримських татар поступово витісняється радикально налаштованим молодим поколінням

Обережна позиція старшого крила кримських татар поступово витісняється радикально налаштованим молодим поколінням, що не сьогодні-завтра може змінити ситуацію.

Навіть найімовірніший претендент на посаду Глави Меджліса у випадку неспроможності Мустафи Джемілєва виконувати свої обов’язки, Рефат Чубаров є набагато жорсткішим, непередбачуваним політиком. Він відомий як організатор масштабних акцій, мітингів, талановитий оратор, здатний здобути прихильність аудиторії та  повести людей за собою.

Чубаров неодноразово наголошував, що кримські татари не здатні принести шкоду Україні, проте існує чимало сил,  які прагнути скористатися кримськотатарським чинником, щоб нашкодити українській державі.

Тим не менше, Крим залишається територією вибухонебезпечною. Тут можуть розгорнутися тривимірний  конфлікт: політичний, етнічно-релігійний  та соціальний.

Політичні відносини між Києвом та Автономією досі не врегульовані. Правове поле  системи існування Автономної республіки Крим в рамках унітарної держави недопрацьоване, що визнають як українські можновладці, так і представники національних меншин.

Етнічна компонента також залишається актуальною, адже все більше молодих татар відходять від традиційної ліберальної світоглядної позиції старшого покоління. 

Однак, якщо конфлікти такого рівня видаються віддаленою перспективою, то соціальний конфлікт вже близько – попереджає громадська організація кримських татар АВДЕТ, представники якої з 15 травня голодують перед приміщенням Кабінету міністрів України.

Земля або життя

Вимоги протестувальників, з яких шістнадцять осіб оголосили голодування, досить прості: надати кожній колись депортованій родині землю.

На підтримку акції готові виступити 70 тис. осіб в Криму

За словами провідників АВДЕТ Потєлова Нарімана, Дилявера Решитова, Сайдалієва Решата та Шаймарданова Ріната  на підтримку акції готові виступити 70 тис. осіб в Криму. Організатори акції переконують, що місцева влада охоче пішла б назустріч кримським татарам, якби могла розпоряджатися землями, що пустують, і які належіть міністерству оборони та іншим центральним органам влади.

Як розповів Новинарю Решат Сайдалієв, найважливішою перемогою АВДЕТ була організація минулого року трьох масових акцій в Києві, у результаті яких був розроблений і підписаний Указ Президента України № 435/2008 від 14.05.2008 р. "Про додаткові заходи щодо забезпечення додержання права громадян, які проживають на території Автономної Республіки Крим, на землю". Згідно з ним кабінет Міністрів повинен був сформувати Земельну комісію, яка у місячний термін мала вирішити земельне питання в Криму.  

Комісію очолив Міністр охорони навколишнього природного середовища України Георгій Філіпчук. Результатом її роботи став проект урядової постанови про передання землі, що належить центральним виконавчим структурам, місцевим владам.

Уряд ігнорував дану проблему, змусивши кримських татар вдатися до крайньої міри: розпочати голодування

Після того настала тиша. Уряд відверто ігнорував дану проблему, змусивши кримських татар вдатися до крайньої міри: розпочати голодування, що триватиме  до прийняття рішення. Лише тоді земельне питання було нарешті винесено на порядок денний урядових засідань.

Однак голодуючі обурюються: міністр Філіпчук на особистих зустрічах з лідерами АВДЕТ переконував, що Земельна комісія "розшукала в Криму 845 вільних гектарів". Проте, 25 травня стало відомо, що Кабінет міністрів готовий своєю постановою передати татарам лише 27 гектарів. "Це явний вияв ставлення уряду до кримських татар, це дискримінація за національною ознакою", - запевнив НОВИНАР активіст Наріман Потелов. "Кримські татари повертаються на рідні землі вже 20 років, і ми досі не можемо отримати житла."

Натомість Рінат Шаймандаров переконаний, що це насамперед вияв несправедливої соціалної політики уряду. "В нашій акції беруть участь представники різних національностей, які теж зіткнулися із земельною проблемою", - пояснює він. А Сайдалієв додає: "Нас, щоправда неодноразово попереджали, що вирішення нашої проблеми невигідно впливовому лоббі і в уряді, і в парламенті, але ми досі сподіваємося, що Юлія Тимошенко не дозволить учасникам протесту померти від виснаження".

І в той час як національні ЗМІ фактично ігнорують акцію, вона викликала резонанс у татарських виданнях. Окрім того, підтримку протестувальникам висловили учасники Всесвітнього конгресу кримських татар, надіславши телеграми обурення Президенту та прем’єр-міністру.

Оксана Пилявець, Новинар