Ринок без правил

 Таку думку висловив голова Верховної Ради  Арсеній Яценюк на другому форумі "Чорноморсько-Каспійський регіон та Європейська енергетична безпека", що відбувається 6-7 листопада в Києві.

Напередодні Форуму фонд Яценюка Open Ukraine через експертне опитування визначив п’ять найбільших загроз у 2009 році для енергетичної безпеки країн Європи. Найбільш актуальна з них – це непрозорість та корупція у сфері торгівлі енергоресурсами. Значною проблемою є й те, що на ринку пропозиції паливно-енергетичних ресурсів домінують обмежені групи постачальників. Не оминули увагою експерти і політичну нестабільність транзитних країн, серед яких і Україна, що теж шкодить Європейській енергобезпеці. Не тішить і той факт, що Євросоюз попри декларації досі не виробив спільної енергетичної політики.

Ну і звісно збільшенню кількості загроз посприяла фінансова криза, яка вплинула на обмеження інвестицій для розвитку видобутку, мереж транспортування та потужностей переробки енергоресурсів.

Нафта та газ у перспективі залишатимуться основними енергоносіями... коли  вартість нафти - 60 доларів за барель, розвиток альтернативних джерел енергії є економічно недоцільним.  

Узагальнюючи, під час Форуму Яценюк заявив, що „сьогодні на ринку енергоносіїв відсутні правила гри”. Спікер додав, що Україна виступає за вироблення в рамках Світової організації торгівлі уніфікованих та прозорих механізмів ціноутворення на енергетичному ринку.

На думку голови парламенту, нафта та газ у перспективі залишатимуться основними енергоносіями. Адже за умов, коли  вартість нафти становить 60 доларів за барель, розвиток альтернативних джерел енергії є економічно недоцільним.    

Арсеній Яценюк вважає вигідним проект створення союзу країн-експортерів газу за схемою ОПЕК, що був запропонований Росією та підтриманий Іраном і Катаром.

"Україна має якомога ефективніше використати свій транзитний потенціал, співпрацюючи насамперед з ЄС та Росією, а також з Казахстаном, Узбекистаном, Туркменістаном та державами Каспійського регіону. Особливо зараз, коли фактично не існує спільної енергетичної політики Європейського союзу", - зауважив спікер.

На проблемах транспортування енергоносіїв акцентував свою увагу і Григорій Немиря – віце-прем’єр-міністр України з європейської та міжнародної інтеграції. "Україна в довгостроковій перспективі залишатиметься ключовою транзитною державою в діалозі Росії та Євросоюзу," - запевняє урядовець. На його переконання, ліквідація Росукренерго сприятиме налагодженню прозорих механізмів забезпечення європейського та внутрішнього українського ринку енергоресурсами.

Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковські наголосив, що Україна та Польща мають багато спільних проблем у сфері безпеки. "Ми успадкували спільні проблеми від соціалістичної системи. Це і високий рівень споживання газу та вугілля, і залежність від єдиного енергопостачальника. Проте Польща була змушена перейти до ринкових цін на нафту та газ ще 20 років тому", - зауважив Ключковські.

Посол підтвердив, що Польща досі зацікавлена у розвитку співоробітництва з питань енергетичної безпеки та функціонуванні нафтопроводу Одеса-Броди в реверсному режимі. "Одним із найперспективніших  проектів є налагодження поставок газу з Центральної Азії та Каспійського регіону через територію України та Словаччини до чеського міста Кралупах, де розміщується польський нафтопереробний завод, і ми сподіваємося, що вже скоро даний проект буде реалізований", -  наголосив Посол.

На інтенсифікацію співробітництва з Україною в енергетичній сфері сподівається і Литва. За словами заступника міністра економіки Литовської республіки Вітаутаса Наудужаса, українська енергетична безпека залежить насамперед від Російської Федерації, що обмежує альтернативи політичних рішень.  Проте, це проблема не лише України, але й всієї європейської спільноти. "Ми покладаємо великі надії на трансатлантичне співробітництво, хоча навіть в рамках ЄС не вдалося розробити спільної енергетичної стратегії", - зізнався литовський урядовець.

Коли Литва заявила про намір вступити до НАТО, Росія девять разів зупиняла поставки нафти... Але литовський уряд вжив ефективних заходів для гарантування енергетичної безпеки держави, побудувавши два незалежних термінали

Новинар поцікавився у пана Наудужаса, які спільні інтереси Литви та України в енергетичній сфері? "Перш за все ми зацікавлені у розбудові проекту Енергоміст між Литвою та Україною. Сьогодні ми прикладаємо максимум зусиль, щоб відкласти закриття атомної станції в м. Ігналіна у 2009 році. Однак, враховуючи позицію Європейського Союзу, нам це навряд чи вдасться. Тому вже зараз нам необхідно зрозуміти, як діяти в 2010 році," - розповів перший заступник міністра економіки Литви. За його словами, уряд Литовської республіки зацікавився можливістю залучення Польщі, Швеції та України до розбудови спільної інфраструктури у сфері атомної енергетики.  "Дуже скоро ми отримаємо фінансування від Європейського Союзу для реалізації даної програми", - повідомив Наудужас.

Литовський урядовець зауважив, що коли приїжджає до Києва, то  почувається, як вдома, "оскільки наші держави мають багато спільних проблем". "Коли Литва заявила про бажання вступити до НАТО, Російська Федерації застосувала проти нас інструмент енергетичного тиску, девять раз зупиняючи поставки нафти. А коли ми заявили про продаж нафтопереробного заводу в м. Мажейка, фактично це призвело до подальшого закриття нафтопроводу Дружба. Україна наразі опинилася в такій же ситуації", - констатував литовський політик. Відмінність між Україною та Литвою він бачить в тому, що литовський уряд вжив ефективних заходів для гарантування енергетичної безпеки держави, побудувавши два незалежних термінали на узбережжі Балтійського моря, які дозволяють імпортувати нафту з будь-якої країни світу – Лівії, Норвегії чи Росії. "Залишається сподіватися, що незабаром українські політики також використають можливості диверсифікації поставок енергоносіїв", - підсумував литовський урядовець.